Міф про те, що реєстрація в електронній системі охорони здоров’я автоматично зобов’язує медичний заклад укладати договір із Національною службою здоров’я України, залишається одним із найпоширеніших серед приватних клінік та лікарів-ФОП. Через це частина учасників ринку помилково сприймає ЕСОЗ виключно як інструмент для закладів, які працюють у межах Програми медичних гарантій. Насправді ситуація виглядає інакше.
Робота в ЕСОЗ є окремою законодавчою вимогою для всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють медичну практику на підставі відповідної ліцензії. Ця норма поширюється як на комунальні лікарні, так і на приватні медичні центри, стоматологічні клініки, лабораторії та лікарів, які працюють як фізичні особи-підприємці. Водночас сама реєстрація в системі не створює жодних зобов’язань щодо укладення договору з НСЗУ та не означає автоматичної участі у державних програмах фінансування медичних послуг.
Головна мета функціонування ЕСОЗ полягає у створенні єдиного цифрового медичного простору. Завдяки цьому медична інформація про пацієнта може бути доступною лікарям у різних закладах за умови отримання відповідної згоди. Такий підхід забезпечує безперервність лікування, підвищує якість медичної допомоги та мінімізує ризик втрати важливих даних під час звернення до різних спеціалістів.
Наявність або відсутність договору з НСЗУ не впливає на обов’язок вести окремі види медичної документації в електронній формі. Законодавство вимагає від усіх ліцензіатів вносити до системи медичні висновки про народження та тимчасову непрацездатність, електронні рецепти на лікарські засоби, записи про рецепти на медичні вироби, які підлягають реімбурсації, а також медичні записи, на підставі яких формуються такі документи. Крім того, в ЕСОЗ мають фіксуватися направлення, зокрема для проведення розширеного неонатального скринінгу, результати реабілітаційних обстежень, проведені втручання та зміни до індивідуальних реабілітаційних планів.
Якщо медичний заклад у своїй діяльності використовує зазначені документи, їх внесення до ЕСОЗ є обов’язковим незалежно від моделі роботи установи. Водночас частина інших медичних записів може вноситися до системи за рішенням самого закладу, якщо це відповідає внутрішнім процесам та організації надання медичної допомоги.
Для приватного сектору підключення до ЕСОЗ відкриває низку практичних переваг. Лікарі отримують доступ до повнішої медичної історії пацієнта, можуть використовувати актуальні міжнародні класифікатори та сучасні цифрові інструменти для ведення документації. Пацієнти, своєю чергою, отримують більш зручний доступ до електронних сервісів та можливість взаємодіяти з медичною системою без зайвих паперових процедур.
Таким чином, реєстрація в ЕСОЗ і співпраця з НСЗУ — це два різні напрями діяльності медичного закладу. Перший є обов’язковою вимогою для всіх ліцензіатів, які провадять медичну практику, тоді як другий залишається добровільним рішенням керівництва закладу. Медичні установи можуть повноцінно працювати в електронній системі охорони здоров’я, виконувати вимоги законодавства та користуватися цифровими можливостями ЕСОЗ без укладення договору з НСЗУ.
