Постанова №813: чергові зміни чи новий етап розвитку медичного ліцензування?
24 червня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №813, якою внесено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою КМУ №285 від 2 березня 2016 року. Документ набирає чинності через два місяці після офіційного опублікування, тобто орієнтовно з 1 вересня 2026 року.
На перший погляд постанова виглядає як черговий пакет редакційних змін. Саме так її сприйняли багато керівників медичних закладів після появи документа. Проте детальний аналіз свідчить про інше. Законодавець фактично завершує реформування підходів до ліцензування медичної практики, синхронізуючи Ліцензійні умови із сучасною системою професійних стандартів, оновленою класифікацією професій та новими соціальними гарантіями.
Особливість цієї постанови полягає ще й у тому, що значна частина нововведень безпосередньо стосуватиметься не лише тих суб’єктів, які отримують ліцензію вперше. Більшість вимог поширюється і на вже діючих ліцензіатів. Саме тому до 1 вересня кожному закладу доцільно провести внутрішню перевірку кадрової документації, штатного розпису, внутрішніх положень та ліцензійної справи.
Нова термінологія — більше, ніж проста заміна слів
Однією з найпомітніших змін стало вилучення із Ліцензійних умов понять «молодший спеціаліст з медичною освітою» та «фахівець з реабілітації». Натомість у всіх відповідних положеннях документа використовуються поняття «професіонали у сфері охорони здоров’я» та «фахівці у сфері охорони здоров’я».
На перший погляд це виглядає як звичайне приведення термінології у відповідність до сучасного законодавства. Насправді ж зміни значно глибші. Одночасно у новій редакції викладено додаток 7 до Ліцензійних умов — перелік спеціальностей, за якими допускається здійснення медичної практики. Саме цей документ визначає, які спеціальності можуть бути включені до ліцензії.
Це означає, що керівникам медичних закладів необхідно не лише використовувати нові назви у майбутніх документах. Варто перевірити, чи всі спеціальності, зазначені у чинній ліцензії, коректно співвідносяться з новою номенклатурою. Особливо це актуально для тих закладів, які планують відкриття нових напрямків діяльності або найближчим часом подаватимуть документи на розширення ліцензії.
Реабілітаційна допомога остаточно інтегрована у медичну практику
Постанова змінює саме визначення медичної практики.
Якщо раніше реабілітаційний напрямок існував дещо відокремлено і часто викликав дискусії щодо обсягу ліцензованої діяльності, то тепер у пункті 4 прямо зазначено, що медична практика здійснюється з метою надання медичної (реабілітаційної) допомоги, медичних послуг та медичного обслуговування.
Це рішення має значення насамперед для центрів фізичної та реабілітаційної медицини, приватних клінік, які активно розвивають реабілітаційні напрямки, а також багатопрофільних лікарень. Законодавець фактично усуває прогалину, яка тривалий час створювала неоднозначне тлумачення окремих видів діяльності.
Професійні стандарти стали основою кадрової політики
Без перебільшення саме ця новація є ключовою для всієї постанови.
Протягом багатьох років відповідність медичних працівників оцінювалася через систему єдиних кваліфікаційних вимог. Постанова №813 остаточно відмовляється від цієї конструкції.
Відтепер основним критерієм стає відповідність професійному стандарту, затвердженому та введеному в дію у встановленому порядку. Якщо професійний стандарт ще не затверджений, застосовуються кваліфікаційні характеристики, затверджені Міністерством охорони здоров’я.
Це означає, що професійні стандарти поступово стають головним документом для визначення компетентності медичного працівника, його трудових функцій, вимог до освіти, практичного досвіду та професійних навичок.
Саме тому кадровим службам уже зараз доцільно провести ревізію посадових інструкцій. Якщо вони досі ґрунтуються виключно на старих кваліфікаційних довідниках, найближчим часом їх доведеться переглядати.
Окремої уваги заслуговує й той факт, що постановою виключено низку пунктів Ліцензійних умов, які деталізували застосування єдиних кваліфікаційних вимог. Це ще раз підтверджує завершення переходу до нової моделі регулювання.
Новий обов’язок: позачергове обслуговування ветеранів
Найбільш соціально значущою зміною стало доповнення Ліцензійних умов новим підпунктом 13-1.
Відтепер кожен ліцензіат зобов’язаний забезпечити догляд та позачергове обслуговування ветеранів війни, членів сімей загиблих ветеранів війни, а також членів сімей загиблих Захисників і Захисниць України.
Ключове слово тут — «зобов’язаний».
До цього часу багато медичних закладів організовували таке обслуговування добровільно або на підставі внутрішніх наказів. Тепер ця вимога стала складовою Ліцензійних умов. Отже, її недотримання потенційно може оцінюватися як порушення ліцензійного законодавства.
Практична реалізація цієї норми потребує більше, ніж просто відповідного наказу керівника. Заклад має визначити алгоритм підтвердження статусу пацієнта, порядок позачергового запису, механізм взаємодії реєстратури та медичного персоналу, а також забезпечити інформування працівників про нові правила роботи.
Саме відсутність внутрішньої процедури найчастіше стає причиною конфліктних ситуацій із пацієнтами.
Кадрові вимоги стали значно жорсткішими
Ще один блок змін безпосередньо вплине на більшість закладів охорони здоров’я.
Постанова закріплює обов’язок мати щонайменше одного працівника за кожною спеціальністю, яка зазначена у ліцензії. При цьому допускається робота за сумісництвом, однак спеціальність не може існувати лише «на папері».
Одночасно вводиться заборона використовувати у штатному розписі посади, яких немає у чинному Переліку професій (посад) працівників сфери охорони здоров’я.
Фактично законодавець виключає можливість створення довільних посадових назв, які інколи використовувалися окремими закладами.
Не менш важливою є нова вимога щодо строків працевлаштування.
Якщо під час отримання або розширення ліцензії були заявлені конкретні медичні працівники, трудові договори з ними повинні бути укладені не пізніше одного місяця після прийняття рішення органом ліцензування.
Якщо цього зробити неможливо, ліцензіат повинен самостійно повідомити про відповідні обставини орган ліцензування.
Інакше кажучи, практика декларування майбутніх працівників без їх фактичного оформлення остаточно відходить у минуле.
Зміни торкнулися і документального оформлення
Постанова оновлює низку додатків до Ліцензійних умов.
Змінено опис документів, скориговано окремі форми заяв, приведено термінологію у відповідність до нової системи професій та уточнено процедури, що застосовуються під час розширення ліцензії.
Для більшості діючих закладів ці зміни стануть актуальними під час першого ж звернення до органу ліцензування після набрання постановою чинності. Саме тому варто завчасно переглянути всі шаблони документів, які використовуються у закладі.
Які ризики можуть виникнути після 1 вересня 2026 року
Найбільш поширеними підставами для зауважень під час ліцензійного контролю можуть стати невідповідність кадрового забезпечення спеціальностям, зазначеним у ліцензії, використання застарілих назв посад, відсутність внутрішнього порядку позачергового обслуговування ветеранів, застосування неактуальних форм документів, а також неврахування професійних стандартів під час організації роботи персоналу.
Частина цих недоліків не потребує значних фінансових витрат. Водночас їх своєчасне усунення може істотно знизити ризики під час перевірок.
Що варто зробити керівнику вже сьогодні
Очікувати набрання постановою чинності не варто. Найбільш ефективним рішенням стане проведення внутрішнього юридичного та кадрового аудиту вже зараз.
Доцільно звірити всі спеціальності, зазначені у чинній ліцензії, із фактичним кадровим забезпеченням, перевірити відповідність назв посад чинному Переліку професій МОЗ, проаналізувати, чи затверджено професійні стандарти для відповідних спеціальностей, оновити внутрішні шаблони документів, підготувати локальні нормативні акти щодо позачергового обслуговування ветеранів війни та членів сімей загиблих Захисників і Захисниць України, а також провести інструктаж працівників реєстратури, кадрової служби та керівників структурних підрозділів.
Саме комплексна підготовка дозволить зустріти 1 вересня без поспіху та уникнути ситуації, коли усувати недоліки доведеться вже під час ліцензійної перевірки.
Постанова КМУ №813 демонструє чітку тенденцію розвитку українського медичного законодавства. Формальний підхід поступово поступається місцем оцінці реальної діяльності закладу, професійної компетентності персоналу та фактичного виконання ліцензійних вимог. І саме це, ймовірно, стане головним критерієм роботи органу ліцензування у найближчі роки.
